Чи є на світі людина, яка б, хоч раз почувши українську пісню «Ніч яка місячна, зоряна, ясная», не була нею зачарована? Українська народна пісня… Саме так сприймають її мільйони людей в Україні й далеко за її межами. Однак ця пісня має своїх авторів. Автором слів поезії «Виклик», однак більш відомої за її першими рядками «Ніч яка місячна, зоряна», є Михайло Старицький. Музику до неї написав близький друг поета, відомий український композитор Микола Лисенко. Пісня була включена до опери за мотивами повісті Миколи Гоголя «Утоплена». Уперше опублікована в одеському альманасі «Нива» в 1885 році. Сьогодні існує кілька варіантів цієї пісні. Найбільш відома, осучаснена її версія належить кобзарям Василеві Овчиннікову та Андрієві Волощенку. Уперше згадується цей варіант у друкованому виданні 1914 року «Школа гри для бандури. Шевченко Василь», де пісня «Ніч яка, Господи, місячна, зоряна» супроводжується авторською припискою: "Мельодію записав від кобзаря А.Волошенка. Трохи перероблена." Протягом багатьох років «Ніч яка місячна» була в репертуарах найвідоміших українських співаків: Бориса Гмирі, Анатолія Солов’яненка, Дмитра Гнатюка. Сучасні українські співаки Олег Винник, Олександр Пономарьов та багато інших залюбки переспівують ї. Та не тiльки українські. Американська співачка Квітка Цісик виконувала цю пісню за оригінальним текстом Михайла Старицького. Лунає ця пісня і з оперної сцени у Венеції. Відомий нідерландський диригент і скрипаль Andre Rieu (у пресі його називають «Королем вальсу») долучив цю пісню у свою концертну програму, де її виконала німецька співачка Anna Reker. Видатний український актор і режисер Леонід Биков, створюючи фільм «В бой идут одни старики» зажадав, щоб саме ця пісня звучала в його творі. А заспівав її сам виконавець ролі старшого лейтенанта Скворцова (“лучшего солиста Первого Украинского, бывшего Воронежского, будущего солиста Большого… очень большого! театра”) актор Володимир Талашко. Скворцов, як вiдомо, героїчно загинув, захищаючи рiдну землю вiд загрбникiв. Але пiсня загинути не може, i сьогднi її спiвають нащадки Скворцова, якi знову захищають ту ж землю, але вже вiд iнших ворогiв. Ніч яка місячна, зоряна, ясная! Небо незміряне всипане зорями, Видно, хоч голки збирай. Що то за Божа краса! Вийди, коханая, працею зморена, Перлами ясними попід тополями Хоч на хвилиночку в гай. Грає краплиста роса. Сядем укупочці тут під калиною – Ти не лякайся, що ніженьки босії І над панами я пан! Вмочиш в холодну росу: Глянь, моя рибонько, – срібною хвилею Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Котиться в полi туман. Сам на руках однесу. Гай чарівний, ніби променем всипаний, Ти не лякайся, що змерзнеш, лебедонько, Чи загадався, чи спить: Тепло – ні вітру, ні хмар… Ген на стрункій та високій осичині Я пригорну тебе до свого серденька, Листя пестливо тремтить. А воно палке, як жар. З використанням https://songs.in.ua/nich-yaka-misyachna/