Ой чути, чути стріли гармати, А, може, згину в бою від кулі, Ой чути, чути як гудуть. То ти про мене спом’яни, Там битим шляхом на Україну Не плач, дівчино, та й не журися, Молоді партизани йдуть. Но щиро Богу ся моли". Прощала мати свойого сина, А звідси ідуть стрільці січові, А брат прощав свою сестру. А звідти іде москальня. Молодий стрілец прощав дівчину, Вдарила куля стрільця у груди, Як відїзджав на чужину. Він повалився із коня. Подав рученьку: "Бувай здорова". Потекла кровця аж вся ріженька А в єї слези потекли. I поросила всю траву. "Не плач, дівчино, та й не журися, А товариші похоронили Може, поверну ще колись. I висипали могилу. І поставили креста з берези, А сотник надпис написав, Що в тій могилі спочив навіки Молодий стрілець-партизан.