Місто Марії

Сонце зійшло над Азовом,                  Ми залишились собою,
Вітер над дюнами дме,                        Ми загорнулись у ніч,
Холодно, але пісок                               І вільні уста
Пахне весною!..                                    Стисли від болю,
Очі вже звикли до втоми,                     Але й в найглибші підвали
Надто багато причин,                           Світло повернеться знов,
Мрію, як нам буде знов                        Крик нового дня
Добре з тобою!..                                   Рветься на волю!

Небо гримить над Азовом,                  Ні, корабельні гармати
Ворог гарматами б'є,                           Не розіб'ють мою мрію!
Звечора навіть бетон                           Віру ніколи не зрадить
Пахне війною...                                     Серце моє!
Думати, як буде завтра,                       Буде до віку стояти
Часу нема і причин,                              Праведне місто Марії,
Серце і руки давно                               Доки над гордим Азовом
Звиклі до бою!..                                    Сонце встає!